|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
|
|
І.Початковий
|
1
|
Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення
|
|
2
|
Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
|
|
3
|
Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
|
|
5
|
Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
|
|
6
|
Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його (її) правильна, але недостатньо осмислена. Уміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, уміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
|
|
8
|
Знання учня (учениці) з достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
|
|
9
|
Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
|
|
IV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
|
|
11
|
Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
|
|
12
|
Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
|
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень
|
|
І.Початковий
|
1
|
Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)
|
|
2
|
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворювати фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)
|
|
3
|
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору. упізнає літературний факт за описом або визначенням)
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал
|
|
5
|
Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома арументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів
|
|
6
|
Учень (учениця)знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові зв’язки, дає визначення літературних термінів з прикладами
|
|
ІІ. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту
|
|
8
|
Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань
|
|
9
|
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичка –
ми комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
|
|
IV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал
|
|
11
|
Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, уміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розв’язання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них
|
|
12
|
Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості
|
ПЛАН БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКА
1. Характеристика епохи, в яку жив письменник.
2. Сім’я, оточення, в якому він виріс.
3. Портрет письменника. Світогляд, риси характеру.
4. Де, коли й за яких обставин здобув освіту.
5. Роль книги в духовному становленні письменника.
6. Життєві віхи біографії (дати)
7. Люди, з якими спілкувався, дружив.
8. Естетичний ідеал письменника.
9. Головні твори (стиль, жанри).
10. Громадська діяльність письменника.
11. Значення життя і творчості письменника для його сучасників та для нашого часу.
ПЛАН АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ
1. Життєві обставини, за яких був написаний твір.
2. вид лірики та специфіка втілення авторського задуму.
3. Художні засоби та віршовий розмір твору, його ліричний герой.
4. Роздуми й почуття, викликані поезією.
ПЛАН АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ
1. Життєва основа.
2. Тема, проблематика твору.
3. Конфлікт.
4. Ідея твору.
5. Сюжет (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
6. Образи твору – головні герої, другорядні персонажі.
7. Поза сюжетні елементи:
назва твору, її роль у розумінні теми та ідеї;
присвята, епіграф;
описи (пейзаж, портрет, інтер’єр);
відступи (ліричні, публіцистичні, філософські,
історичні).
8. Мова твору (особливості авторського письма, художні
прийоми).
ПЛАН - ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА
1. Місце персонажа у творі.
2. Роль портрета в розкритті психологічного стану та характеру персонажа.
3. Засоби змалювання образу.
4. Формування й світогляд персонажа.
5. Мета в житті персонажа та шляхи до неї.
6. Внутрішній світ персонажа, його привабливість чи потворність.
7. Виховне значення образу.
ІДЕЙНО - ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ВІРША
1. Тема вірша його жанр.
2. Поетичні образи.
3. Головні думки і художні засоби, які їх виражають
(епітети, порівняння, метафори, гіперболи, алегорія,
алітерація, асонанс, обрамлення, анафора, інверсія,
антитеза, риторичне запитання, поетичний
паралелізм, повтори, оклики, іронія, сарказм тощо).
4. Настрій, почуття, переживання ліричного героя.
5. Тон вірша, ритм.
6. Віршовий розмір і римування.
7. Ідея, головна думка вірша.
8. Враження від поезії.
Оцінювання правописних
(орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
1.Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації;належним чином оформляти роботу.
Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
2.Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст, доступний для учнів даного класу.
Обсяг диктанту по класах:
|
Клас
|
Кількість слів у тексті
|
|
5-й
|
90-100
|
|
6-й
|
100- 10
|
|
7-й
|
110-120
|
|
8-й
|
120-140
|
|
9-й
|
140-160
|
|
10-й
|
170-180
|
|
11-й
|
180-190
|
|
12-й
|
190-200
|
Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.
3.Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.
4.Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
- виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не включені до шкільної програми;
2) на ще не вивчені правила;
3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота.
4) у передачі так званої авторської пунктуації;
- повторювані помилки(помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), вважається однією помилкою; однотипні(помилки на те саме правило), але в різних словах, вважаються різними помилками;
- розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до не грубих відносяться такі:
1) у винятках з усіх правил;
2) у написанні великої букви в складних власних назвах;
3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
4) у випадках, коли замість одного знака поставлений інший;
5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;
7) в заміні українських букв російськими;
- п’ять виправлень ( неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;
- орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.
Нормативи оцінювання по класах:
|
Бали
|
Кількість помилок
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
1
|
15 -16 і більше
|
7
|
4
|
|
2
|
13 – 14
|
8
|
3
|
|
3
|
11 – 12
|
9
|
1+1(негруба)
|
|
4
|
9 – 10
|
10
|
1
|
|
5
|
7 -8
|
11
|
1(негруба)
|
|
6
|
5 - 6
|
12
|
-
|
Критерії оцінювання монологічного мовлення
|
Рівень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
Грамотність
|
|
Припустима
кількість
орфографіч-
них і пунктуацій-них помилок
|
Припустима кількість
лексичних,
граматичних
і стилістич-них помилок
|
|
І. Початковий
|
1
|
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.
|
15 -16 і
більше
|
9 -10
|
|
2
|
Побудоване учнем ( ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення та урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення.
|
13 -14
|
|
3
|
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання.
|
11 -12
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.
|
9 -10
|
7 -8
|
|
5
|
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, у цілому є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим.
|
7 -8
|
|
6
|
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції.
|
5 -6
|
|
ІІІ.Достатній
|
7
|
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст ( у переказі – з урахуванням його виду), вдало добирає лексичні засоби ( у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але має вдосконалювати вміння чітко висловлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку.
|
4
|
|
|
|
8
|
Учень самостійно будує достатньо повне9 у переказі – з урахуванням його виду), осмислене висловлювання, у цілому ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи.
|
3
|
5 -6
|
|
|
9
|
Учень самостійно будує послідовний, логічно викладений текст (у переказі – з урахуванням його виду); у цілому розкриває тему, висловлює основну думку ( у переказі – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби виразності, образності мовлення), проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її аргументувати.
|
1 + 1
( негруба )
|
|
|
VІ.Високий
|
10
|
Учень самостійно будує послідовний, повний ( у переказі – з урахуванням його виду) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему ( у переказі зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.
|
1
|
3
|
|
|
11
|
Учень самостійно будує послідовний, повний текст ( у переказі – з урахуванням його виду), ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших (у переказі враховує авторську позицію),уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми;
|
1 ( негруба)
|
2
|
|
|
12
|
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему4 аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю
|
-
|
1
|
Пам’ятка для самоаналізу вчителем уроку
Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запитання:
1. Наскільки під час планування й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів?
2. Яке місце даного уроку в темі, розділ? Як він пов’язаний із попереднім і наступним уроками? В чому специфіка цього уроку? Його тип.
3. Мета уроку (загальноосвітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв’язок? Які завдання були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в завданнях?
4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цієї мети? Чи правильно визначили на уроці час для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку?
5. На яких ідеях, положеннях, фактах зробили головний акцент на уроці й чому?
6. Яке поєднання методів навчання для розкриття нового матеріалу? Наскільки був обґрунтованим вибір методів навчання?
7. Яке поєднання форм навчання обрали для розкриття нового матеріалу й чом? Чи необхідно було застосовувати диференційований підхід до учнів?
8. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?
9. Що допомогло забезпечити високу працездатність учнів протягом усього уроку?
10. завдяки чому вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?
11. Завдяки чому на уроці зберігалася добра психологічна атмосфера спілкування з учнями?
12. Як було продумано запасні методичні заходи в разі непередбачених ситуацій?
13. Чи вдалося вчителеві повною мірою реалізовувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося то чому? Коли вчитель планує їх доробити?
|
