Методичне обєднання вчителів гуманітарного циклу Княже – Криницької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Доповідь
Нестандартні форми проведення уроків
позакласного читання
Сучасний світ сьогодні – це чи не найскладніша екологічна, економіко - технологічна, історико – соціальна полікультурна система взаємозв’язків суперечностей. Сучасний світ - це оточення, соціальне середовище, в якому живе людина і яке безпосередньо впливає на формування особистості, звужуючись та розширяючись постійно від кола людини до школи, від школи до роботи, від міста до країни, часткою якої є громадянин.
Отже, школа як живий організм, постійно міняючись, повинна стати тим творчим середовищем різних рівнів і напрямів, завдання якого - дати людині можливість знайти себе в цьому складному світі. Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини. Щоб оволодіти шкільною наукою, відчути себе достатньо здібною, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути «смак» успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. Тому вчитель завжди у пошуках нових форм і методів викладання свого предмета.
Як відомо, вивчення літератури в школі, його методичний рівень мають велике значення для морального виховання, що зобов’язує учителя неухильно підносити свою педагогічну майстерність.
Принцип науковості й доступності передбачає викладання предмета на рівні сучасної науки, основи якої вивчаються, причому знання, що входять у ці основи, мають бути зрозумілі учням певного віку й розвитку, посильні для засвоєння. Свідоме засвоєння важливе тільки після достатньо повного осягнення учнями сутності виучуваних фактів і явищ активної і творчої роботи думки, скерованої вчителем в потрібному напрямку, при чому забезпечується і певна самостійність, роль її в навчальній діяльності.Щоб розширити й поглибити пізнавальні інтересиучнів, крім набутих знань під час класного читання, у сучасній методиці основною ланкою є й уроки позакласного читання.
Завдання позакласного читання – виховати в учнів любов до книги.
Мета позакласного читання – привчити, заохотити дітей до самостійного вмілого, вдумливого читання книжки.Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, познайомити учнів з широким колом доступної для учнів літератури; розвивати за допомогою читання, бажання і уміння вчитися; розвивати індивідуальні інтереси і нахили. Школа прищеплює в житті людини смак до читання, потребу самостійно читати, щоб поповнити свої знання. Позакласне читання має важливе значення для навчання дитини в школі, для кращої успішності учня. Воно розширює світогляд, сприяє розвиткові мислення, збагачує мову. Діти, які багато читають, краще навчаються. Звикають самостійно учитися з книжок, краще орієнтуватися в них. Отже, учитель має прагнути до того, щоб зацікавити дітей книгою, навчити міркувати над прочитаним, самостійно здобувати знання, тобто навчити дитину вчитися з книги. Цьому сприяють і нестандартні підходи у викладанні української літератури. Такі форми можна застосовувати і у проведенні уроків позакласного читання (структура уроків нетрадиційна). Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим характером.
Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
- Уроки – змагання ( вікторини, конкурси, уроки - аукціони,уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ дітей на групи , що змагаються між собою;проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
- Уроки громадського огляду знань ( уроки – заліки, уроки - консультації, уроки взаємного навчання). Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності,вивчення додаткової літератури).
- Уроки комунікативної спрямованості (уроки – диспути, конференції). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення або доповнення опонентів).
- Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної діяльності.збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалові і навчальному процесу емоційності.
- Уроки – подорожі, мандрівки. Пов’язані з виконанням ролей відповідним оформленням, умовами проведення.
- Уроки « милування природою». Передбачають розвиток у дітей емоційної чутливості до проявів прекрасного на основі власних спостережень.
- Урок – діалог ( вміння вести діалог – обговорення певної теми, підвищувати культуру мовлення, виховувати толерантність, ввічливість).
- Комп’ютерні уроки та ін..
На уроках української літератури з позакласного читання я, по можливості , використовую нестандартні форми.
Проводячи з п’ятикласниками урок позакласного читання на тему « Твори українських письменників про природу», визначила:
Головні дидактичні та розвивальні цілі:
- активізація словесної творчості засобами інтеграції видів діяльності;
- розвиток умінь аналізувати та оцінювати мовні засоби поетичних і прозових творів;
- удосконалення зв’язного мовлення ( формування влучних образних заголовків до тексту, малюнка).
- добір лексичного матеріалу до теми та комунікативно доцільних мовних засобів для складання художнього опису;
Епіграфом до уроку взяла слова з поезії Ю. Клена:
Розхристана й простоволоса
В ялинковій юрбі
Мене береза златокоса
Стрічає на горбі.
Бере за руку яснозора
І в шелестливу тінь
Веде спокійна і прозора,
Немов у свій курінь.
За змістом поезії ставлю учням такі запитання:
- Як зустрічає поета «береза златокоса»?
- Кого вона нагадує?
- Зверніться до берізки, висловіть своє зачарування її дивною красою.
- Чи співзвучні поетичні рядки і музика?
- А як зустрічає осінь? Чим захоплює?
Після відповідей розглянемо малюнки, виконані в процесі тривалих спостережень за осінньою природою.
Наступний етап уроку – побудова усних, письмових та імпровізованих зв’язних висловлювань.Він складається з:
- поетичної сторінки:
- виразне читання напам’ять віршів про осінь, розкриття поетичних образів;
- складання словесних малюнків, міні – роздумів за мотивами прослуханих творів;
2 лінгвістичного експерименту:
- запис мікротеми висловлювання по пам’яті, бесіда за змістом тексту;
- побудови текстів – описів за змістом композиції;
На наступному етапі уроку – читання, обговорення, редагування учнівських творів – Школярі вчаться аналізувати мистецькі твори: зіставляють картини за настроєм, кольоровою гамою, мистецьким втіленням теми осені; роздумують над питанням: чи співзвучні твори живопису з музикою. Що їх єднає?
Цікавими є уроки – конференції, які потребують підготовки кожного учня класу.
Наприклад на уроці позакласного читання у восьмому класі на тему «Історичні постаті України у творах українських письменників» були задіяні всі діти, кожен мав окреме завдання: підготувати історичну довідку про відомих історичних діячів з якими знайомились на уроках української літератури.
Мета уроку –пригадати і опрацювати твори українських письменників, в яких згадується про історичних постатей України; розкрити образи героїв твору як людей могутньої волі й незламного духу; формувати в учнів активну життєву позицію, змушувати працювати думку, фантазію,
На уроці - конференції учні визначили основні проблеми згаданих творів, зіставляли окремі фрагменти і з’ясовували на їх основі природу менталітету українців, розкриваючи образи героїв.
На заняттях літератури з позакласного читання також проводжу дискусії .
Дискусія – це широке публічне обґрунтування якогось спірного питання. Вона розвиває мислення учнів, дає можливість відстоювати власні думки, поглиблює знання з відповідної теми.
Запитання для дискусії даю учням заздалегідь, щоб вони вдома підготувались: опрацювали літературу, зробили виписки, підібрали цитати. Учні із задоволенням беруть участь у дискусії,бо знають, що їх уважно вислухають. Доповнять або спростують їхні твердження. Кожен може говорити щиро і відверто, висловлюючи тільки особисту думку.
Таким чином у десятому класі з позакласного читання була опрацьована п’єса І. Карпенка – Карого « Хазяїн» . Проводилась дискусія за таким планом:
1 Що таке честь? Як це поняття тлумачить словник?
- Пузир вважав себе чесним. А як ви вважаєте?
- Чи потребують честі Феноген і Ліхтаренко?
- Чому повісився молодий чиновник Зозуля? За якими законами він хотів жити?
- Чи живуть за законами честі представники інтелігенції – вчитель гімназії Калинович та дочка пузиря Соня?
- Чи живе за законами честі багатий, родовитий поміщик Золотницький?
- За якими законами хотіли б жити ви? Як ви розумієте поняття честі у нашому суспільстві?
Урок літератури – це діалогічне навчання, якому притаманна насамперед тісна взаємодія учителя й учня. Дуже часто для вивчення творчості письменника за шкільною програмою відводиться 2 год. Звичайно, за такий короткий час неможливо всім учням засвоїти матеріал у повному обсязі. Тому в таких випадках,щоб надати учням більше інформації про уже відомого письменника, продовжуємо опрацьовувати повідомлення про нього на уроках позакласного читання.
Так, готуючись до вивчення творчості І. Багряного в одинадцятому класі, вирішила розподілити завдання таким чином, об’єднавши учнів у групи:
- біографи (підібрані факти і спогади);
- літературознавці (добір висловів сучасників і видатних діячів літератури про письменника);
- дослідники (досліджують творчість письменника);
І. Поетична творчість І. Багряного.
а) поема «Аве Марія»;
б) роман у віршах « Скелька»;
ІІ. Тематична розмаїтість прози:
а) документальний роман «Сад Гетсиманський»;
б) твір про Другу світову війну « Огненне коло»;
в) пригодницький роман «Тигролови»;
ІІІ. Публіцистична стаття «Чому я не хочу вертатись в СРСР ?» - декларація прав людини в умовах тоталітарної системи.
Нові технології навчання допомагають залучити до активної роботи всіх учнів. Але не можна нехтувати традиційними формами уроку. Перевіривши на практиці ефективність використання традиційних технологій навчання і нових, інтерактивних. Нестандартних методів, вважаю, що найкращі результати можна отримати лише шляхом гармонійного поєднання, удосконалення, урізноманітнення вже відомого і впровадження знайдених технологій навчання.
Поки існує школа, доти точаться дискусії про те, як зацікавити дітей навчанням. Потрібно, щоб слово вчителя не тільки несло інформацію, а й хвилювало, дивувало, захоплювало, інтригувало.
| 
